Єдина суть нашого життя
|
12 квітня 2011
Дуже давно мав намір описати деякі важливі, на мою думку образи, що багатьма, нажаль, залишені поза увагою. Мені особисто надзвичайно цікава думка кожного із приводу того про що йдеться нижче. При можливості залиште кілька слів у коментарях.
Любов і страх – дві незвіданні сили, які покликані утримувати баланс життя. Розвиваючи в собі велику любов на іншій частині свого єства для утримання духовної рівноваги ми концентруємо відповідну кількість страху. Чим більше ми щось любимо, ти більше боїмось це втратити, а тому розвиваємо себе, щоб стати сильнішими за той страх. І так все життя розширюємо свої пізнання, а разом із ними свій внутрішній світ. Любов і страх, ці два елементи є безмежними так само, як Всесвіт. В тій точці де вони доторкаються і переплітаються знаходиться людина, яка наділена можливістю змінювати ці взаємозв’язки. На різних рівнях організації зразки цих комбінацій являються образами із якими працює віра людини того, хто їх сприймає.
Людина, як інтелектуально-духовний механізм всесвіту становить образну структуру, яка здатна до самовдосконалення, а при неможливості –до самовідтворення у наступних поколіннях.
Фізичне тіло людини в поєднанні із духовною її складовою являють собою по суті те, що описується в фантастичних творах, та що хочуть створити за допомогою великого Адронного колайдера – портал між простором і часом. Людина володіє по суті унікальною технологією телепортації образів із духовного (інформаційного) світу в матеріальний (фізичний) і навпаки. Даний процес є ключовим у існуванні людини і був закладений Еволюцією в Життя на протязі надзвичайно великих у космічних масштабах проміжках часу. Всі передові досягнення життя закладались в природу людини виключно для досягнення поставлених Еволюцією космосу перед Життям завдань. Життя в цьому плані працювало дуже сумлінно, бажаючи виконати свою місію по відношенню до того, хто дав життя Життю, тобто Творцю життя як такого взагалі.
Мова іде про вектор розвитку настільки стабільний, що заперечувати це було би дуже і дуже сліпо, та безвідповідально із нашої сторони. Кожен із нас не є ідеальним, і якщо взяти поправку на дану особливість і відкинути, наприклад мою, в деякій мірі, неграмотність викладу своєї думки, то ми отримаємо, те що із самого початку закладалось в кожного із нас. Ми отримаємо інформацію про справжню нашу сутність, напрям нашого життя, який заданий нескінченною кількістю часу, що його подолав всесвіт аби бути сьогодні тут таким, яким він є.
Ми знаходимось на передових позиціях цієї сутності, і володіємо не лише можливістю, а й необхідністю його зміни. В наших руках, якщо ми захочемо буде доля всього всесвіту, або не буде зовсім нічого.
У світі де ми живемо поняття «Цивілізація» існує далеко не просто так. Це в певній мірі окрема духовна індивідуальність, яка також має здатність еволюціонувати. Вона має здатність народжуватись і помирати по тому ж принципу, як і ми прості звичайні Люди.
Кожна цивілізація, як і кожна людина володіє увагою, яку здатна розсіювати і концентрувати на певних ідеях, що є образами можливості задоволення певних потреб.
Коли ми були ще зовсім малими і не розуміли нічого, найціннішим і життєво важливим для нас була Увага тих, хто володів можливістю забезпечити задоволення наших потреб спочатку в харчуванні, а потім в розвитку. Всі хто вписувався в картину реалізації цих ідей потрапляли до списку тих, кого ми любимо, а всіх інших ми просто боялись і відчували до них в певній мірі ненависть.
В дійсності ненависть не є протилежністю любові, а складним духовно-емоційним явищем, яке виконує роль маскування особистості в своєму середовищі таким чином, щоб не показувати свої слабкі місця. Людина має властивість відчувати ненависть лише до тих пір доки не розвине свою духовну силу до такого рівня, коли може контролювати ту сферу свого життя де виникла причина страху. Після цього об’єкт ненависіт потрапляє в зону байдужості. Це така зона, на яку людина не витрачає свою увагу.
В дійсності вся сутність усіх взаємовідносин полягає у залученні уваги тих, хто нам потрібен для реалізації Ідей, нашого розвитку. Все, що цікавить нас в інших, це їхня увага. Отримавши увагу потрібних нам людей ми отримуємо в тій чи іншій мірі, в залежності від рівня довіри, їх механізм телепортації образів у своє розпорядження.
Керівники підприємств платять своїм робітникам за оренду їхньої уваги по суті. Конфігурації відносин індивіда із об’єктами матеріального світу по суті являє собою також інформаційну природу, доступ до якої нам так потрібен, щоб отримати у своє володіння ті чи інші матеріальні об’єкти.
Отже увага та рівень її концентрації є найціннішим, чим володіє будь яке свідоме створіння. Адже якщо виникне потреба в чомусь, що лишиться поза увагою, то не виникне ідея реалізації образу задоволення цієї потреби, а якщо потреба було життєвоважлиовю, значить потреба виживання не буде задоволена. Саме тому, найбільша проблема це не неможливість вирішення проблем, а їх непомітність, тобто нездатність бути зафіксованими увагою.
Все чого ми боїмось і є нашими проблемами, саме тому так важливо помічати ці зони у нашій свідомості та розглядати їх, як життєво важливі потреби в пошуку та реалізації ідей заповненні цих зон любов’ю.
Людині не вдасться обійти все, що життя створюючи її вважало необхідним, тому залишення поза увагою життєво необхідних потреб є одночасно причиною покаранням Людини смертю, і забезпечення можливості виконанням взятого Життям у глобальному розумінні на себе обов’язку по відношенню до свого Творця. Аналогічно, якщо життя залишить поза увагою творцеважливі потреби то буде такж ліквідованим повністю у всіх своїх образах.
Ми підходимо до визначення сутності Людини через визначення сутності Життя, як такого взагалі, оскільки повинні підтримувати вектор його ідейної цілеспрямованості .
Зараз власне я попробую виразити власне бачення найбільшого маразму кожної людини, що є першоосновою її старіння та смерті. Кажуть, що насправді око людини формує зображення в перевернутому вигляді, а наша свідомість його адаптує до дійсності і перевертає на 180 градусів.
Виявляється, що подібна ситуація стосується не лише зорового сприйняття, ай світогляду людини в цілому, тільки, нажаль наша свідомість не навчилась перевертати цей образ таким чином щоб він міг бути адаптованим до дійсного світу, і відповідно правильного бачення своєї сутності.
Людина вважає, що вона є початко всього, і розглядає світ прямо звідти, де починаються її очі, десь із середини свого я, що провокує її Егоїзм. В дійсності Людина є закінченням того, що так довго створювалось, вона знаходиться на передовому фронті виживання, де правильний розподіл ресурсів і сил дає потрібен результат.
Якщо людина хоче вижити вона повинна повинна перемістити власну точку у справжній початок, туди, звідки дивиться творець на життя, і звідки дивиться життя на людину. Володіючи такою точкою зору ми проливатимемо світло своєї уваги на дійсно життєвоважливі потреби свого існування, і чітко видітимемо чому так потрібна концентрація уваги саме на реалізацію ідеї в заповненні світу любов’ю.
Любов це ніякі не телячі ніжності, це не те, чого ми від скромності звикли соромитись. Це те, що не дозволяє страху поглинути світ людини бо створює баланс між життям і смертю.
Коментарі
Мені була важлива суть написаної думки окремої людини,а не погрішності граматики чи синтаксису...
А думка ця дуже потрібна для осмислення кожною людиною, тому що часто речі, яких дійсно потрібно соромитись, стають фетишем,їх рекламують,про них говорять...
А про любов тільки пошепки...А чому? Без неї не можна помітити красу того, що нам дав Бог,не можна працювати, не можна спілкуватися з родиною, друзями. Без любові у сердці до дару свого життя ми тільки будемо мріяти про щастя та чекати, що хтось сторонній нам його подарує, і жалітися на несправедливіст ь долі...
Знайдіть у серці любов до цього світу і станете щасливими кожної миті!
1.Андронний коллайдер робили для прискорення частинок атомів,і потім їхнього зіткнення,в результаті якого виділяється велика енергія,яка врятує планету від кризи,ну це вони так думають...
Параноїки вважають,коллай дер утворить чорну діру-і буде піздецььь нашій планеті...
2.Роздуми непогані,виклад думки сміливий і впевнений...
Стрічка RSS коментарів цього запису