У 8 класі розглядаються закони відбивання світла і подається поняття залом-лення світла, але закони заломлення не розглядаються.
Швидкість світла у вакуумі м/с, приблизно така ж вона і в повітрі. У більш густих, ніж повітря, прозорих середовищах . При переході світлових променів з одного прозорого середовища в інше напрями променів змінюються (світло заломлюється).
Є два закони заломлення (так само, як і два закони відбивання).
Закони заломлення:
1) Відношення стале для даних двох середовищ і називається відносним показником заломлення другого середовища відносно першого (наприклад, води відносно повітря): .
2) Заломлений промінь, падаючий промінь і нормаль до поверхні поділу середовищ знаходяться в одній площині.
Крім відносного показника заломлення, в оптиці користуються поняттям і абсолютного показника заломлення.
Абсолютний показник заломлення речовини — відношення швидкості світла у вакуумі (або в повітрі) до швидкості світла в даній речовині: , тоді .
В оптиці користуються поняттям густини, яке не збігається з поняттям густини речовини в механіці (). Із двох середовищ оптично більш густим є те, показник заломлення якого більший.
Якщо перше середовище оптично густіше за друге, то зі збільшенням кута падіння світла заломлений промінь, «опускаючись», наближується до межі поділу середовищ. При деякому значенні кута α (критичний або граничний кут ) заломлення не відбувається, промінь ковзає вздовж поверхні розподілу середовищ (промінь 3).

Якщо , світловий промінь повертається в перше середовище, тобто відбувається лише відбивання світла всередину першого середовища, без виходу в друге. Значення критичного кута для різних пар середовищ різне. Оскільки критичному куту падіння відповідає прямий кут заломлення (), то, скориставшись формулою відносного показника заломлення, умову повного відбивання можна записати так: .
Як підсумок, можна сформулювати закон повного відбивання світла: при переході світлового променя з оптично більш густого середовища в оптично менш густе на межі поділу цих середовищ може виникати повне відбивання променя за умови, що значення кута падіння перевищить деяке критичне значення, стале для даних двох середовищ.
На принципі повного відбивання світла функціонують волокнисті світловоди — пристрої, що використовуються у волоконній оптиці.


Органы чувств и соответствующие центры мозга развиваются у плода уже к 3-му месяцу. На протяжении последующих шести месяцев они совершенствуются и специализируются в соответствии с выполняемыми функциями.

К моменту рождения малыша каждое из пяти органов чувств – слух, зрение, осязание, вкус и обоняние - находится в рабочем состоянии.

Новорожденные могут чувствовать запах, поскольку они, несомненно, ощущают вкус, а эти два чувства неразрывно связаны. Сразу после рождения ребенок четко видит и способен различать яркость и движение. Он в состоянии ощущать звуковые колебания, еще будучи в утробе, и слышать при рождении. Плод, находясь в утробе, отвечает также на прикосновение, двигаясь в сторону плаценты и от нее, а после рождения дети с удовольствием реагируют на мягкое теплое поглаживание спинки и животика.  

Ученые начали понимать, почему ответ на головоломку зачастую приходит не в результате логических рассуждений, а как мгновенная вспышка

Исследователи из Северо-Западного университета (США) обнаружили, что чаще всего это случается с людьми, предварительно неплохо повеселившимися. «По-видимому, хорошее настроение снижает порог восприятия мозгом более слабых и далеких ассоциаций», - отметил один из авторов эксперимента Марк Биман.

Как показало исследование, с хорошим настроением и одновременно с процессом обдумывания задачи связана одна и та же область мозга - передняя поясная кора. Предыдущие изыскания обнаружили, что клетки этой зоны активируются, когда человек расширяет или сужает внимание. Сужение внимания происходит, когда возникает необходимость отсеять отвлекающие моменты (например, при попытке прислушаться к собеседнику в шумном помещении). В данном случае все наоборот: прозрение наступает, когда мозг расширяет внимание, то есть открывается для бессознательных ассоциаций, которые сознание отбрасывает (зачастую ошибочно) за ненадобностью, сообщает compulenta.ru.